Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, відповідно до вимог статті 201 Земельного кодексу України, використовується для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Частиною п’ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Вимогами статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку.

З 10 листопада 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України                             від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі-Методика).

Методикою  внесено зміни до Порядку ведення Державного  земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також визначено такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що Методикою, серед іншого, змінені підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання  земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Також зазначаємо, з 11.08.2021 діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, який передбачає розширений перелік кодів видів цільового призначення земельних ділянок.

Отже, з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється відповідно  додатка 8 до Методики.

Тому, у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про код виду цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно до додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, надається відмова у наданні адміністративної послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, – за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності – їх власниками.

Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати Класифікатору та правилам його застосування (ч. 5 статті 20 Земельного кодексу України). 

Крім того, зазначимо, що відповідно до п. 121¹  Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі Порядок),  внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення здійснюється згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок (далі Класифікатор), Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, відповідно до  додатків 58-60 до Порядку.   

Відповідно до п. 1 додатку 58 до Порядку, об’єктами класифікації у Класифікаторі є земельні ділянки з певним видом їх цільового призначення в межах відповідних категорій земель та функціональних зон територій.

Вид цільового призначення земельної ділянки – визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Окремо зазначаємо, для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові подаються:

заява за формою згідно з додатком 12 до Порядку;

оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін;

електронний документ.

Для приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки із Класифікатором, у разі коли таке цільове призначення визначене відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету по земельних ресурсах від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205 (далі – УКЦВЗ), а також у разі коли таке цільове призначення визначено до набрання чинності УКЦВЗ, Державному кадастровому реєстраторові подаються:

заява за формою згідно з додатком 12 до Порядку;

електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікатора;

лист структурного підрозділу Держгеокадастру, який здійснює повноваження на відповідній території, щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікатором, який надається на запит власника або користувача земельної ділянки з урахуванням матеріалів формування земельної ділянки.

З метою наповнення актуальними  відомостями програмне забезпечення Національної кадастрової системи та автоматизованого формування даних необхідних для отримання витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель наголошуємо про необхідність внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру.