04 липня 2017 року керівництво Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області спільно з національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України та Українською Асоціацією Медіа Бізнесу прийняло участь у обговоренні круглого столу : « Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?».

Фахівці прогнозують, що за три роки ціна одного гектара зросте на 76 відсотків.

Незалежний експерт громадської організації «Спілка оцінювачів землі» Станіслав Горбатович пояснив, чому після впровадження в Україні повноцінного ринку землі її не скуплять китайці чи арабські шейхи і де шукати вигоду селянам.

-По суті, ринок землі у нас уже впроваджено, але він частково обмежений мораторієм, -нагадав він. -Фізичні та юридичні особи продають земельні ділянки приватної власності в межах та за межами населених пунктів. Тому треба говорити не про «запуск» самого ринку, а про зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності громадян чи селянського господарства у вигляді паю. Дискусії з приводу права їхнього продажу йдуть давно та обросли міфами. Я хочу розвіяти їх перевагами від реформи.

По-перше, за словами фахівця, не варто боятися, що землю скуплять місцеві олігархи або іноземці. Законопроект чітко визначає, що право купувати і продавати землю матимуть лише фізичні особи – громадяни України і не більше 200 гектарів. Це убезпечить надмірну концентрацію землі в одних руках. Жодного сантиметра української землі не буде продано іноземцям. Так само, як і великим агрохолдингам. Але кожна людина, яка має пай, зможе вільно ним розпоряджатися: обробляти самостійно, передати в оренду або продати будь-якому українцю.

-Важливо, що від реформи виграють прості селяни, — пояснює Станіслав Горбатович. -Бо насправді саме мораторій на продаж землі щорічно краде у 6,9 мільйона власників паїв до 50 відсотків потенційного доходу. Особливо через низьку вартість оренди землі, яка в нашій країні є однією з найнижчих в Європі. Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить: за три роки після введення продажу землі у цих країнах зростання склало 76 відсотків. Окрім того, власники паїв зможуть продати свою землю і використати кошти на власний розсуд. Адже далеко не всі хочуть бути фермерами і здатні ефективно працювати на землі. Закон надасть їм право продавати свою власність – земельний пай. Мільйон власників паїв померли, не дочекавшись такої можливості. Але право продавати землю – це лише право, до цього ніхто не примушуватиме.

Тільки сам селянин визначить, коли, за яку ціну продати свій пай і чи робити це взагалі. За даними соціологічних досліджень, лише 10—20 відсотків власників паїв хочуть їх продати. Інші планують і надалі обробляти свою землю, здавати в оренду, а потім передати в спадок нащадкам. Більше того, чимало селян мріють ще трохи прикупити землі.

За словами фахівця, реформа сприятиме створенню невеликих фермерських господарств, що забезпечить появу нових робочих місць на селі. Відкриття ринку землі зруйнує монополію агрохолдингів. Всі, хто прагне зайнятись фермерством, зможуть вільно придбати землю і розпочати бізнес. Ті, хто не має хисту до роботи на землі, зможуть продати свій пай, а отримані кошти використати як стартовий капітал для заснування іншого виду підприємницької діяльності.

-Саме мораторій на продаж і орендні відносини сприяють неефективному та споживацькому використанню землі, — пояснює фахівець. — Орендар, який взяв ділянку у користування на кілька років, не зацікавлений у збереженні її родючості. Він прагне за цей час отримати максимальний прибуток і вижме із землі все можливе, не гребуючи надмірним застосуванням пестицидів та вирощуванням рослин, що руйнують грунт. Власник буде берегти її, оскільки вона його годує і годуватиме нащадків. До власного майна ставлення зовсім інше. І ще один важливий момент. Великі агрохолдинги нинішній стан справ цілком влаштовує, бо орендують паї за копійки. Після реформи орендна плата на землю зросте, а на аграрному ринку з’являться нові гравці, які конкуруватимуть з діючими агрокомпаніями, пропонуючи людям справедливу ціну. Фермери отримають доступ до дешевих кредитів, оскільки зможуть використовувати землю як заставу, а отже отримають додаткові кошти на розвиток бізнесу.

У світі залишилося лише п’ять країн, в яких ще діє мораторій на продаж землі. Це Конго, Куба, Венесуела, Північна Корея та Україна.

Нові можливості й контроль

Під час круглого столу з даної теми, який у Дніпрі організувала Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб в Україні спільно з Українською асоціацією медіа-бізнесу, свої думки висловили й інші фахівці. Зокрема, голова Дніпропетровської сільськогосподарської консультаційної служби Максим Максимов переконаний, що без скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення молоді сім’ї не можуть розпочати ведення сімейного фермерського господарства на селі. Вони розраховують на те, що спеціальні умови купівлі землі молодими фермерами допоможуть розширити можливості для ведення сімейного господарства.
Начальник управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру в області Віктор Кулініч звернув увагу на те, що навіть якщо власник продасть свій пай, незавершений договір оренди залишиться в силі. Таким чином буде захищено поточну бізнес-модель в АПК.

Головний спеціаліст юридичного відділу головного управління Держгеокадастру в області Юрій Бутенко вважає, що, крім скасування мораторію, поточний стан землекористування потребує впровадження більш дієвих методів контролю за використанням землі. Це допоможе запобігти зниженню якості земельних ресурсів. З січня Держгеокадастр набув повноваження контролю за дотриманням законодавства про захист грунтів, за порушення вже нараховано 700 тисяч гривень штрафу. В основному — за самовільне використання ділянок та не за призначенням. Про подібні випадки всі небайдужі можуть безпосередньо повідомляти в управління.

Експерти Світового банку зазначали, що в разі відкриття ринку землі щорічний економічний ефект для України складатиме майже два мільярди доларів.\

За матеріалами редактора відділу газети “Наше місто” Юлії Бабенко