З 01 січня 2013 року з набуттям чинності законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» розпочали свою роботу одразу два нових реєстри – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому реєструються речові права на земельні ділянки та їх обтяження, і Державний земельний кадастр, в якому реєструються земельні ділянки як об’єкти прав.
Відповідно до наведених законів територіальні органи Держземагентства здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а територіальні органи Укрдержреєстру – державну реєстрацію прав на землю.
Державна реєстрація земельної ділянки детально регулюється Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру» (далі – Порядок) і проводиться в такий спосіб:
1. Заявник (особа, яка отримана рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності; орган державної влади або місцевого самоврядування; користувач земельної ділянки державної або комунальної власності у разі його поділу чи об’єднання; власник: земельної ділянки у разі його поділу чи об’єднання) звертається до проектної організації, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт та кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, і укласти з нею договір на виготовлення документації із землеустрою.
2. Громадянин, уповноважена ним особа або проектна організація звертається з розробленою документацією із землеустрою, погодженою у встановленому порядку, до її затвердження та електронним документом (обмінним файлом) до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки до державного кадастрового реєстратора (далі – кадастровий реєстратор).
3. Кадастровий реєстратор здійснює державну реєстрацію земельної ділянки шляхом відкриття на неї Поземельної книги на протязі 14 робочих днів з моменту подачі заяви. Державна реєстрація земельної, ділянки здійснюється в процесі її формування після погодження землевпорядної документації та до прийняття рішенні про її затвердження компетентним органом державної влади або місцевого самоврядування.
4. 3гідно з п.12 ст.21 Закону «Про Державний земельний кадастр» органи державної влади та органи місцевого самоврядування не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішень про затвердження землевпорядної документації надають територіальним органам Держземагентства копію такого рішення. Після отримання відповідної копії кадастровий реєстратор вносить відомості про затвердження документації із землеустрою у Державний земельний кадастр. Кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту їх отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги (ч.1 п.112 Порядку). Якщо відповідна землевпорядна документація не буде затверджена органом державної влади або органом місцевого самоврядування по тій або іншій причині, у такому випадку кадастровий реєстратор після закінчення одного року з моменту реєстрації повинен скасувати державну реєстрацію земельної ділянки на підставі ч.2 п.114 Порядку (оскільки речове право заявника на таку ділянку не було зареєстроване).
5. Після отримання відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, заявник звертається до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для державної реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку.
6. Після отримання від органу державної реєстрації прав інформації про зареєстровані речові права у Державному реєстрі прав (право власності на земельну ділянку), кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту їх отримання вносить інформацію про власника до Поземельної книги.
Згідно з п.114 Порядку державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.
